Попри офіційний оптимізм влади в Пекіні, економіка Китаю стикається з все більшим комплексом структурних проблем, здатних призвести її до довгострокового спаду. Згідно з аналізом видання The Telegraph, ключовою опорою кризи став спад у секторі нерухомості, який раніше забезпечував близько 25 відсотків ВВП, що призвело до дефіциту бюджетів місцевих органів влади. Ситуацію посилює високий рівень безробіття серед молоді на тлі потреби щорічно працевлаштовувати понад 12 мільйонів випускників, а також дефіцит кваліфікованих фахівців для перепідготовки в умовах технологічної автоматизації.

Додатковий тиск на економіку чинять цінові війни між місцевими виробниками, які знижують маржинальність бізнесу, скорочують бюджети на дослідження (R&D) та зменшують податкові надходження. Замість природного відбракування неефективних підприємств влада підтримує їх непродуктивними кредитами. Крім того, демографічна криза та скорочення чисельності працездатного населення стримують сукупний попит, а рівень внутрішнього споживання залишається низьким через слаборозвинені системи пенсійного забезпечення, медичне страхування та небажання керівництва розширювати соціальну допомогу.

Спроби голови КНР Сі Цзіньпіна переорієнтувати зростання на експорт і «нові якісні продуктивні сили» (штучний інтелект, квантові технології, біотехнології та передові матеріали) поки що не дають достатнього ефекту: на ці високотехнологічні сектори у 2025 році припало лише трохи понад 6 відсотків ВВП. При цьому ставка на зовнішні ринки стикається зі зростаючими захисними бар'єрами з боку країн-імпортерів, а темпи зростання ВВП Китаю в першому півріччі 2026 року вже сповільнилися до 4,7% проти 5% роком раніше.